Дорогі вчителі!
Сьогодні – ваш день! Завдяки вам діти проходять не лише через програму, закладену Міністерством освіти, а також через три стадії розвитку.
Дитинство.
Божевільний, туманний час, але в той же момент найнасиченіший період. Пістощі, дурість, веселощі - все це ви контролюєте, вкладаючи в нас знання.
Дорослість.
Один із важких проміжків людського життя. Одвічні питання: "Хто я?", "Яка моя мета?". Дуже дякую вам за те, що ви допомагали визначитися з цим усім.
Дозрівання.
Остання та найважливіша стадія. 9-11 клас. Здебільше. Саме в цей період ваша підтримка найважливіша, бо ще трохи і дитина вийде із зони комфорту, у вороже середовище, де з'явиться таке поняття, як самостійність. Для школяра важливо, щоб він не відчував страху.
Ви з цим справляєтесь.
Дякую вам за це!
Але ж це одна сторона медалі.
Знання.
Де б ми були якби не ви та ваші рекомендації?
Я, наприклад, якби не прочитав книгу "451° за Фаренгейтом", яку порадила вчителька з російської мови та літератури Марина Дмитрівна, навряд чи остаточно вирішив би вектор професії. Не подивившись би "Інтерстеллар" за рекомендацією вчителя з фізики та астрономії Тетяни Павлівни, то в моїй книзі був би застій, і десь там, у паралельному всесвіті, де все це відбувається, персонажі жили б одним і тим же днем. Не беручи я участі у всіляких конкурсах ораторського мистецтва, не роблячи стінгазети, за дорученням класного керівника Ольги Віталіївни, тоді не подобалася б взагалі література.
Вам хочу сказати окреме ВЕЛИЧЕЗНЕ спасибі.
Адже здебільшого ви відкоригували мене.
Але це моя історія.
Комусь допомогли інші вчителі вибрати свій шлях.
Не забувайте про те, що щороку, першої неділі жовтня, день тих людей, які на пряму чи опосередковано впливали на формування людини. На формування вас самих.
Не забувайте сказати їм спасибі!